Парафіяльні колядники та вертеп принесли різдвяну радість жителям Дубового

1x1.trans Парафіяльні колядники та вертеп принесли різдвяну радість жителям Дубового

  Наступало Різдво Христове і на парафії «Різдва св. Івана Хрестителя» ми готувалися до свят, а особливо до колядування. На парафії було зорганізовано чотири групи колядників у яких також активну участь брали брати-новики та сестри з Аспірантату нашої чернечої родини.

  Колядники по-особливому змогли передати і показати різдвяний дух. Ці колядування можна назвати «апостолятом радості». Групи ходили до багатьох людей, серед яких були люди з інших релігій. Таким чином вони могли свідчити про правдивого Бога і Його Церкву.

  Отже ж перша група – це міністранти, наймолодші колядники; вони, колядуючи, показували своє служіння маленькому Ісусові і передали багатьом людям радість.

  Другою групою були підлітки, які пишалися тим, що змогли подарувати людям любов своїм колядуванням. Таким чином вони сказали людям: «Не будьте байдужі, не бійтеся любити!». Пригадується момент, коли в одній хаті люди плакали з радості, слухаючи коляду, і висловлювали подяку за принесену радість. Також заходили до хат де мешкали люди іншого віросповідання; спочатку вони не хотіли приймати коляду, але підлітки просто передали їм відкритку з різдвяним привітанням, тоді вони не могли не взяти це привітання і дозволили колядувати, на кінці вони дякували задумливою інтригою.

  Третя група – це була молодь, яку можна назвати «ходячою радістю». Чому саме так? Тому що вони були дуже енергійні і веселі, очевидно, без жартів і приколів не обійшлося. Але все ж таки вони змогли свідчити про реальну присутність Ісуса в їхньому житті, тобто, що в цьому світі можна і потрібно жити тільки з Ісусом. Вони мали музичний інструмент, завдяки чому люди скоріше відкривали їм двері своїх домівок. Люди дуже радо приймали їх, бо це для них самих була нагода бачити живу радість.

  Четверта група – чоловіки. Тут написати і описати трохи важко, тому що вони мали виступ з костюмами і їхній сценарій базувався на різдвяних народних традиціях рідного краю. Сама цінність їхньої коляди полягала в тому, що вони дійсно змогли перенести людей в час наших предків і поєднати теперішнє з історією.

Парафіяльний вертеп

  Також на парафії приготували вертеп, де участь брали переважно підлітки. Дуже гарно було споглядати на завзятість дітей, бо дійсно можна було бачити, як усіх їх супроводжував Святий Дух. Наш вертеп виступав не лише на парафій, а також в місті. Після цього він брав участь у деканському вертепі де отримав перше місце. Згодом наші переможці поїхали на архідиякональний вертеп, де виступали інші вертепи з різних деканатів, але тут перемогу взяв уже інший вертеп.

  Наші колядники засвідчили, що Різдво – це народження Ісуса Христа не тільки у Вифлеємі, а також у серці кожної людини, яка йде за сяйвом зорі, йде твердо і постійно.

This entry was posted in конференції, покликання, угкц and tagged , , . Bookmark the permalink.

Ваш коментар