Молодь ВС з Івано-Франківська підкорює гору Синяк

1x1.trans Молодь ВС з Івано Франківська підкорює гору Синяк

Мандри, подорожі, походи – це все, що збагачує мою душу радістю, відновлює мій дух та приносить надзвичайне задоволення.

Згромадження Воплоченого Слова стало особливою пристанню серед мого буденного, бурхливого життя. Саме тут я маю можливість пізнавати Бога Творця в Його творінні. Цього разу мені випала можливість поєднати серце і природу в оточенні гарячих, добрих, відчайдушних друзів, а саме молоді Воплоченого Слова.

Наша мандрівка виникла з ідеї отця Софрона Зелінського, ВС. Він є нашим духівником, який завжди веде нас дорогою правди, істини та Божої Волі. Цей молодий священик, ентузіаст, віддає всього себе для своїх парафіян, молоді, яка його любить.

В п’ятницю, 2 жовтня, ми виїхали з Івано-Франківська до с. Яблуниця (біля Буковелю) де на нас, гостей, чекали в пансіонаті Карітасу Римо-Католицької церкви.

По дорозі до Яблуниці ми молились вервичку в намірі миру та спокою для України, згадували всі організаційні питання та просили в Бога гарної погоди під час походу.

В Карітасі нас зустріли привітно, надали чудові умови, на які ми навіть не сподівались. Теплі ліжка, сан вузол, кімната для кавування, все це нам дуже сподобалось і принесло приємні враження. Проте вечір тільки починався .

Тільки-но всі розмістились, пішли дружньо розпалювати вогнище. В планах на вечерю було приготування борщу. Кожний мав свою частинку: дівчата готували інгредієнти, хлопці підготовляли дрова та стежили за ватрою. Та щоб час не пролітав даремно о. Софрон вирішив запалити молодь духовними піснями, сам грав на гітарі, а ми, зібравшись довкола вогню, співали, загартовуючи свій дух до завтрашнього сходження на гору Синяк. Повечерявши смачним борщем, посеред хвойних дерев і чистого карпатського повітря група пішла готуватись до сну.

Наступний ранок видався чудовим. Небо було ясним, а повітря дуже чистим і свіжим. Зібравши необхідні речі група вирушила в дорогу. В дорозі нас також супроводжували духовні наставники: о. Лука Шаламай, ВС, сестра Марія Обрадованна та сестра Мирянка, СГДМ. Всю дорогу вони наповняли нас духовними науками та цікавими розмовами, що додавало сили та снаги.

Сходження на гору тривало близька двох годин. Вийшовши на галявину поміж г. Синяк та г. Хом’як ми зупинились для приготування обіду, але найважливішою метою зупинки була Свята Літургія, яку відслужили о. Софрон та о. Лука.

Ми з друзями мали можливість посповідатись та прийняти Ісуса в Святій Тайні Євхаристії. Блаженство від Святої Літургії в поєднанні з навколишньою красою та спокоєм ще більше ощасливлювало нас.

Підкоривши вершину гори Синяк ми зробили декілька цікавих фото, насолодились безмежною красою гір, намагаючись збагнути масштаби Божого творіння – нашої Землі.

Сповнившись радістю група поверталась додому, де дорогою мала надзвичайно смачний обід, авторським талантом відзначився о. Софрон, приготувавши шашлик, котрий ми їли з неабияким хистом.

Незабаром молодь вже була біля підніжжя гір, із втомою в тілі але радістю в серці і приємними враженнями поверталась додому.

За час мандрівки, ми мали можливість побути наодинці з природою, віддалитись від шуму гучного міста, буденних проблем і з’єднавшись з Богом думками і серцем знову мріяти про наступну подорож.

Велику подяку висловлює молодь Господу Богу за таких Його відданих слуг, як о. Софрон Зелінський, о. Лука Шаламай, сестра Марія Обрадованна, сестра Мирянка та все Згромадження Воплоченого Слова, які віддають себе для підростаючого покоління та своїх ближніх.

Петро Михайлів,
учасник походу

This entry was posted in заходи, звс, новини and tagged , . Bookmark the permalink.

Ваш коментар