Святкування Дня Матері в Вінницькому будинку-інтернаті геріатричного профілю

1x1.trans Святкування Дня Матері в Вінницькому будинку інтернаті геріатричного профілю

День Матері відзначають другої неділі травня, який присвячений Пречистій Діві Марії. Цього року, крім привітання своїх люблячих матусь, молодь парафії  Покрова Пресвятої Богородиці, м. Вінниця, поділилася радістю цього чудового дня із старенькими жителями Вінницького будинку-інтернату геріатричного профілю. Молодь,а це студенти, більшість з яких в майбутньому стануть лікарями, мала можливість не тільки подарувати маленькі корзинки із солодощами але й поспілкуватися, пізнати радість, а також і переживання стареньких, навчитися більш відповідальніше цінувати дане Богом особисте життя, здоров’я і час.

  Щиро вдячні усьому персоналу даного закладу, який опікується цими людьми похилого віку, за їхній жертовний і терплячий приклад служіння. Цінними і виховними досвідом збагатилися молоді учасники даної акції, поділившись із нами своїми враженнями відносно цієї події:

«Як легко і, водночас, важливо дарувати людям радість і душевне тепло… Заклопотані щоденними справами, ми не усвідомлюємо цього, не думаємо, що у цьому ж таки світі, біля нас, діти живуть без батьків, люди похилого віку покинуті, інколи, напризволяще власними дітьми… Тому вони потребують саме нас. І не обов’язково це має бути якась матеріальна допомога –  досить навіть доброго слова, щирої усмішки, поради, підтримки, досить навіть просто уважно вислухати їх. Дякую Господу і Отцю за те, що сьогодні ми змогли відвідати таких людей і привітати стареньких бабусь з Днем Матері; за можливість творити милосердя, підтримувати в собі іскорку людяності. Дякую, що Всевишній в такий спосіб вчить нас цінувати кожну хвилину життя, молодості, і з кожним днем все ближче ставати до Нього!» – Оксана Паращук

«Враження від сьогоднішнього дня неймовірні! Вітаючи бабусь, я дарувала їм не тільки маленькі корзиночки із солодощами, а й частинку душі – це дуже приємно та додало мені радості і відчуття того, що комусь таки потрібна моя допомога – Наталія Хомишинець

«Наші привітання в старечому будинку, надали мені трохи часу подумати. Я пригадав собі уривок з Святого Письма про те, як Христос говорив про людей, хто відвідував, нагодовував, одягав ближніх… Як наслідок, я відчув, що зробив важливу справу, це вартувало цього». – Коля Бондарев

«Дуже багато вражень ми отримали від відвідин старечого будинку. Дуже цікаві зустрічі, неймовірні люди проживають там. Ніби поряд і радість, і печаль. Можна побачити неймовірну любов до життя, а в інших – в очах лише відчай і самотність. Всі старенькі і немічні люди є улюблені Богом, Він нам їх дарує як неоціненний подарунок, щоб проявляти, виточувати наші християнські чесноти, дивитись на світ Його люблячими очима. Виходиш звідти з різними емоціями, бо ж гірко бачити стільки самотніх душ, стільки страждання, але з величезною вдячністю Богу за своє повноцінне життя і за можливість сьогодні принести краплину радості у їхній маленький світ.» – Ярослава Бондар

«Взагалі чудово дарувати комусь радість! Коли ти бачиш в очах цих стареньких бабусь щастя, твоє серце теж наповнюється радістю і теплом. Я вдячна Богові за можливість такого спілкування і вдячна всім тим, хто долучився до такої доброї справи!»Аня Тракало

«Дякую отцям за те, що зуміли зробити маленьке свято для стареньких жіночок, які позбавлені можливості відчувати родинне тепло, а нам – молоді, показали приклад милосердя, співчуття та доброти. Сьогодні я зрозуміла наскільки важливо вміти бути щасливим у дрібницях, цінувати те, що маєш: здоров’я, сім’ю, друзів, кожен прожитий день.»Вероника Андреева

This entry was posted in заходи, звс, новини, парафії ЗВС. Bookmark the permalink.

Ваш коментар