Покровителі

Богородиця з Люхану

1x1.trans Покровителі

Статуя “Чистого та Непорочного Зачаття з Люхану

Історія чудотворної статуї Матері Божої Люханської

  Вшанування чудотворної фігури Люханської Божої Матері розпочалося 1630 року. Один португалець на ім’я Антоніо Фаріас де Саa попросив у свого друга з Бразилії привезти йому статую Марії Непорочного Зачаття, щоб вшановувати її у каплиці, яку він будував у Сумампі, провінції Сантіяґо дель Естеро, Аргентина. Його друг виконав це прохання, але привіз не одну, а дві статуї: – Марії Непорочного Зачаття та Марії Матері Божої, виготовлені у м. Сан-Пауло в Бразилії.

  По дорозі з Бразилії, везучи статуї своєму другові, мореплавець зупинився переночувати на одному хуторі біля річки Люхан, неподалік станції Антонія Росендо, що в 70 км від Буенос-Айреса. Наступного дня відбулася дивна річ: коні, які везли карету зі статуями, не могли рушити. З карети забрали деякий вантаж, але намарне – коні не рушали. І змогли рушити лише тоді, коли з карети забрали коробку зі статуєю Марії Непорочного Зачаття.

Таким чином люди зрозуміли, що Богородиця хотіла залишитися у цій місцевості (ця історія та чудо були ретельно досліджені та визнані реальними). Власники хутора збудували Їй каплицю та для догляду за статуєю призначили одного темношкірого хлопця Мануеля.

  Набожність до Богородиці швидко поширювалася серед людей, а Вона, у свою чергу, відповідала щедрими ласками та чудами. На Її честь було збудовано спочатку каплицю, Папа Лев ХІІІ коронував Її золотою короною 1887 р., а в 30-х роках ХХ ст. було побудовано величаву базиліку в нео-готичному стилі. Ця статуя Матері Божої упродовж століть прославилася численними чудами та була проголошена покровителькою аргентинського народу.

1x1.trans Покровителі

Блж. Папа Іван Павло ІІ дарує золоту троянду Люханській Богородиці (1982 р.)

Люханська Богородиця – Покровителька ЗВС

«Моє бажання – щоби у всіх оселилася душа Марії,

щоб нею величати Бога»

(о.Буела, «Марія з Люхану», ст. 35)

1x1.trans Покровителі

Пам’ятник св. Людовіка з Монтфорту в Базиліці Люхану (дар ЗВС в 1984 р.)

  На прохання всіх членів Чернечої Родини Воплоченого Слова декретом від 25 листопада 2011 р. Священна Конгрегація для Божественного Культу та Дисципліни Св. Тайн (Апостольської Столиці) канонічно затвердила покровительство Пречистої Діви Марії з Люхану над усією Чернечою Родиною, в її почитанні «Чистого та Непорочного Зачаття».

  Те, що Пресвята Богородиця є нашою Покровителькою перед Богом, означає віддання всієї Чернечої Родини в Її руки, під Її покров та заступництво. Богословська важливість цього має трансцендентне значення, бо це – продовження особистого четвертого чернечого обіту до всієї інституції нашої Чернечої Родини. Богородиця не може зостатись байдужою перед цим торжественним актом набожества та покірного підпорядкування. Тому ми переконані, що з цієї відданості слідуватимуть великі добра для наших посвячених душ, для цілої Чернечої Родини, для доручених нам вірних, для наших місій та діл, а також для цілої Церкви.

  Також, Богородиця із Люхану має особливе відношення до нашого Засновика, о. Карлоса Буели, та до історії нашого Згромадження. Отець Буела, ще будучи семінаристом, часто молився перед Її статуєю, просячи ласку – можливість провадити багато душ до богопосвяченого життя. Тому з усією підставою можна вважати Її «родителькою всіх покликань до нашої Чернечої Родини». Отець Буела завжди любить нагадати, що ми маємо перед Нею (Богородицею із Люхану) великий борг за ті численні ласки та великі блага, отримані через Її заступництво.

1x1.trans Покровителі

Люханська Пр. Б-ця прикрашена за місцевим звичаєм (місія ЗВС в Папуа)

  Тому набожество до Пречистої Діви з Люхану, поширене серед нас самим Засновником, можна спокійно вважати аспектом його духовності, переданим самим заснуванням. Звідси випливає безмежна вартість цього набожества для збереження та пошириння нашої харизми, та для змісту нашої спадщини.

  Наші місіонери, присутні в різних країнах світу, спостерігали , як набожество до Марії з Люхану також викликає набожність серед місцевих людей, через що інколи вони називають Її «Покровителькою місій».

  Саме тому, з вищезгаданих причин, ми святкуємо свято Богородиці з Люхану щороку 8 травня з усією торжественністю, подібно як і головне свято Згромадження – Благовіщення Пречистої Діви Марії (Воплочення Слова).

Блаженніший Святослав Шевчук і Богородиця з Люхану

1x1.trans Покровителі

Блаженніший Святослав очолює Літургію в Базиліці Люхану

  10 квітня 2011 року, з нагоди святкувань 50-річчя приїзду першого українського єпископа до Аргентини, відбулася проща духовенства, монашества та вірних єпархії Покрови Пресвятої Богородиці в Аргентині до відпустового місця Люхан (провінція Буенос-Айрес). Урочиста Архиєрейська Божественна Літургія, яку очолив Блаженніший Святослав, Глава УГКЦ, у співслужінні з Єпископом-емеритом Михайлом (Микицеєм) та духовенством єпархії, розпочалася об 11.00 в базиліці Матері Божої Люханської. Своїм співом Літургію прикрасив хор катедрального храму Покрови Пресвятої Богородиці м. Буенос-Айреса.

  Звертаючись під час проповіді до всіх присутніх на спільній молитві, Глава УГКЦ сказав: “Як добрий батько усіх наших вірних, розпорошених по всьому світі, я завжди пам’ятатиму і про вас, присутніх в Аргентині. Бо я прийшов не щоб мені служили, але щоби послужити вам, так як цього нас навчає Ісус Христос”.

  Блаженніший Святослав, пригадуючи всім свої юні літа, коли ще 20 років тому молодим хлопцем приїхав до Аргентини, під час пішої прощі до відпустового місця Люхан просив у Пресвятої Богородиці скріплення у своєму покликанні бути священиком. “Минулого 2010 року під час цієї ж прощі я дякував за Боже Провидіння і просив у Богородиці допомоги у своєму архиєрейському служінні для вірних єпархії Покрови Пресвятої Богородиці в Аргентині. А сьогодні я знову дякував Діві Марії за це Боже Провидіння служіння всім як Батько і Глава УГКЦ. Бо і під час аудієнції зі Святішим Отцем в Римі він закликав, щоби я завжди перебував під омофором нашої Небесної Заступниці, яка завжди захищає своїх синів і дочок”, – зазначив Блаженніший Святослав.

  По завершенні Літургії, з нагоди святкувань 50-річчя з часу прибуття до Аргентини першого єпископа для українців греко-католиків, всі присутні молилися подячний Молебень до Пресвятої Богородиці в крипті базиліки Матері Божої Люханської.

 Джерело: Департамент інформації УГКЦ

Блж. Іван Павло ІІ ”Великий”

1x1.trans Покровителі


Блаженний Іван Павло ІІ “Великий” – Покровитель та Духовний Отець ЗВС

  Декретом від 20 лютого 2012 р. Генеральний Настоятель ЗВС, о. Карлос Вокер, проголосив блаженного Івана Павла ІІ “Великого” «покровителем Згромадження Воплоченого Слова», встановлюючи для всіх наших спільнот його свято 22 жовтня.

  Вже від початку заснування ЗВС наш Засновник та усі ми вважали бл. Івана Павла Великого «Отцем» нашої Чернечої Родини, через що нас єднає з ним особливий зв’язок.

  Насправді є багато підстав, через які синівський зв’язок до нього є глибокий та багатозначний:

1. Він є головним джерелом власного права Згромадження, бо у ньому знаходимо близько 1.100 цитат з різнорідного та глибокого вчительства Великого Папи;

2. Він надихнув своїм вчительством багато елементів харизми нашого Згромадження, а цей факт Капітулярні Отці Генеральної Капітули ЗВС 2007 р. визнавали як «не підлягаючий компромісу»[1]. Тобто його вчительство не є «декоративним» елементом в нашому законодавстві, а радже «оживляє» основні аспекти харизми (пор. о. Буела, Іван Павло Великий, с. 517-540);

1x1.trans Покровителі

о. Буела на аудієнції в Папи Івана Павла ІІ (Ватикан, 1992 р.)

3. Нас єднає з ним материнське рабство любові до Пречистої Діви Марії, бо він був сформований Марією, якої з молодості вважав себе рабом за навчанням св. Людовіка Марії Гріньйона з Монтфорту, чиїм духом ми хочемо жити через наш четвертий чернечий обіт;

4. Він навчив нас любити Вселенську Церкву та дихати «двома легенями», що є ласкою, дарованою нам Божим Провидінням вже від початків, коли змогли заснувати наші спільноти в Україні та Єгипті, приймаючи помісні східні обряди;

5. Він показав велику довіру до нашого Згромадження, коли доручив нам в 1997 р. цілу країну – Таджикистан, для непростої місії implantatio Ecclesiae («насадження Церкви»), коли ми ще тільки мали канонічну апробацію як «товариства вірних»;

6. Він, своїм прикладом та навчанням, долучився до місійного труду, надихаючи нас йти за Господнім мандатом «іти по всьому світі» для євангельського проповідування (пор. Мт. 28,19);

7. У виконанні свого понтифікату він проявляв особливе батьківство по відношенні до нас, з турботою за наше Згромадження, часто та особисто втручаючись в його справи, чи то прямо, чи то через своїх найближчих помічників, щоб посприяти нашому добру, на захист покликань та місій, щоб рятувати нас від небезпек, які нас серйозно загрожували, щоб підбадьорювати та порадити, щоб посприяти канонічній апробації нашого Згромадження, та багато іншого;

8. Він має (як і усі святі) місію в потойбічному житті, зв’язану з його колишнім земним служінням, під час якого ми тішилися його опікою та допомогою, тому маємо надію, що з неба далі продовжує своє заступництво за нас як наш Отець, так само як це робив на землі.

  Члени нашого Згромадження також проявляють набожество до блж. Івана Павла ІІ через будівництво каплиць на його честь, через поставлення та посвячення бюстів з його зображенням для почитання вірними.

1x1.trans Покровителі

Кард. Анджело Содано освячує бюст блж. Івана Павла ІІ в міжнародній семінарії ЗВС в м. Сені, Італія (22.05.2011 р.)

  До Богородиці, у її почитання Непорочного Зачаття з Люхану, разом із блж. Іваном Павлом ІІ Великим кажемо: «Totus tuus» («Увесь твій»), Маріє!  Тому ми бажаємо, щоб блж. Іван Павло Великий був джерелом натхнення для нашого чернечого та священичого життя, для наших апостолятів, для нашого навчання та праці, для життя наших спільнот. Бажаємо також, щоб його шанували та до нього звернулися з благаннями, будучи впевнені, що він завжди буде великим покровителем на небі.

Дивіться відео:

  • Блж. Святослав про Папу Івана-Павла ІІ та Україну



 


 [1] Щодо цього Капітулярні Отці висловилися так: «Іван Павло ІІ часто казав, що однією із характеристик сучасного світу є непорозуміння таїнства Воплочення (…); наша особливість (як Згромадження) полягає саме у зосередженні над таїнством Воплочення: бо так як Слово, приймаючи людську природу, певним чином з’єдналося з кожною людиною, також і ми хочемо діяти в нашому житті та в наших апостолятах таким способом, щоб жодне діло апостоляту не було би для нас чужим, саме через те, що ніщо автинтечно людське не є для нас чужим» (пор. о. Буела, Іван Павло Великий, с. 519).